У кожної людини настає момент, коли треба щось міняти у житті, змусити себе відмовитися від шкідливих звичок, перезавантажитись. Для мене цей момент настав у 35 років. Першим кроком для змін стала покупка шосейного велосипеда сім років тому, і вона стала найвигіднішою моєю інвестицією у здоровий спосіб життя.
Загалом сірі будні заграли новими фарбами – нові друзі, нові горизонти. Завдяки велосипеду я на одній із покатушок познайомився з майбутнім своїм тренером Михайлом Кузнєцовим, який запросив мене на відкрите тренування до басейну «Вишки», а згодом відкрив для мене незвіданий світ тріатлону. Михайло Вікторович систематизував мій тренувальний процес, розклавши все по поличках, тим самим допоміг мені, як новачкові уникнути травм, помилок, втрати мотивації. Особливою гордістю для мене було стояти біля джерел зародження спортивного клубу «ТРИТОН».
Ми всі «підсіли», стали залежними і не могли вже уявити своє життя без тренувань та змагань. Командний дух, план тренувань, календар змагань вже не один рік змушує нас робити по два тренування на день, шість днів на тиждень. Я б не повірив, якби мені хтось сказав десять років тому, що я пробігу два марафони (42км), стану учасником запливів: Босфор (6,5км), Скадовськ (8км), Дніпро (10км), стану фінішером дюжини стартів по тріатлону, починаючи зі спринтів (700м/20км/5км) та закінчуючи половинками (1,8км/90км/21км). Клуб «Трітон» однозначно став частиною мого життя. Відпустки тепер проводяться лише на спортивних зборах, пляжний та готельний туризм замінився на спортивний туризм з поїздками на змагання. Географія участі у змаганнях не обмежується Одеською обл. і Україною, а стає дедалі ширшим і ширшим. З тих, що найбільше запам’ятовуються, в яких довелося брати участь відзначу старти в Чорногорії, Австрії, Польщі, Туреччині.
Рухаємось далі, із клубом «ТРИТОН»!